Прислів’я та
приповідки, записані учнями з уст односельців
·
Баба з воза – спицям легше.
·
Біда біду найде, хоть і сонце зайде.
·
Біда, кідь хвора голова.
·
Біда не по лісу ходить, а по людях.
·
Біда одна не йде, а й другу за собов веде.
·
Біда тому дворові, де наказує корова волові.
·
Бійся Бога – не роби злого.
·
Бог не прийде палицею бити.
·
В кінці кербач лускать.
·
Великий до неба, а дурний, як не треба.
·
Великий, як тополя, а дурний, як пасоля.
·
Випити не гріх, лиш людям не на сміх.
·
Високо не лізь, бо треба долу лізти.
·
Вовк усе у ліс позерать.
·
Води та біди доста.
·
Волієш з розумним загубити, як з дурнем найти.
·
Ворон ворону очі не видовбать.
·
Голоден – не годен, ситий – не бирує.
·
Голоднуй кумі хліб на умі.
·
Гора з горов не сходяться, а людина з людиною зійдуться.
·
Горе руці, в яку подають.
·
Дарованому коню зуби не позиравуть.
·
Де тонко, там ся і рве.
·
Де є сім, там доля усім, а де є єдна, то і то біда.
·
Де сім газдинь, там хижа не метена.
·
Де ся свої пси кусавуть, най ся чужі не мішавуть.
·
Де є хліб і вода там не є голода.
·
Дівається всюди, як мак несіяний.
·
Діти у батьків усе малі.
·
Добре ся спало, кіть ся встало.
·
Добрі діти – вінець, а злі – кінець.
·
Добра челядина в кожному селі має хижчину.
·
Добрий розум учений, а ще ліпший роджений.
·
Добро добром вернеться.
·
Довг не гріх, треба го віддавати.
·
Доти добре, хлопче, доки серце стукоче, бо як перестане, то тя не стане.
·
Дурний спить - дурноє му’ся снить.
·
Жона добра бита, а гроші лічені.
·
Жона хижу за три угли держить, а чоловік за єден.
·
Живуть, як два голуби: раз єден через оболок летить, , а пак другий.
·
За двома зайцями не можна гнатися, бо обидва втечуть.
·
За добро добра не чекай.
·
Здоровля голові не шкодить.
·
Іди туди – не знаю, куди принеси то – не знаю що.
·
Іще зайця не піймали, а вже судять, що кому буде.
·
Кажда лишка свій хвіст хвалить.
·
Кідь до танцю –то вскач, а кідь до роботи – то у плач.
·
Кідь давуть, то бери, а кідь б’ють, то втікай.
·
Куплю, як чорта влуплю.
·
Котрий пальчик не заболить - кождий свій!
·
Кого очі не ведуть, того й ноги не несуть.
·
Кожда хатка – друга гадка.
·
Кайся пізно вставати, а рано лягати.
·
Ласкавоє теля й дві корови виссе, а злоє – й одну не може.
·
Ліпше з бідов, як без біди.
·
Любов зла, полюбиш і козла.
·
Малі діти – мала жура, великі діти – велика жура.
·
Мачка з хижі – мишам фрай.
·
Многі ворони й коня вбалять
·
Муй ми не милий, але коло мене го не бий.
·
Млин меле - мука буде, а язик меле
– біда буде.
·
Млинська курка все голодна.
·
На готовий хлібець найдеться їдець.
·
На язиці мед, а на серцю лед.
·
Нащо попові гармонію, коли в попа кадило.
·
Не все до добра приводить, що в голову приходить.
·
Невістка – в хижі тріска.
·
Не кажи «гоп», доки не перескочиш.
·
Не мож у рот більше впхати, чим міститься.
·
Не позирай за білими воранами.
·
Не такий страшний чорт, ги намальований.
·
Не малюй чорта на стіні, бо злізе.
·
Не вшито єдно: ци головов у камінь, ци каміньом у голову?
·
Не хвали сам себе, най тя інші похвалять.
·
Обіцянка – ганка, а дурному радість.
·
Очам страшно, а руки зроблять.
·
Пессі голоса не йдуть на небеса.
·
Пішло як брехня по селу.
·
Половина світу плаче, половина світу плаче.
·
Прибери пня – найдеш’му ім’я.
·
П’яниця – дурниця, лінюх – біда.
·
Пусти пса пуд стул, а вун лізе на стул.
·
Рука руку миє - то обі білі.
·
Робота - не вовк, у ліс не втече.
·
Робота любить муцного і дурного.
·
Родини ги вербини, а никого свого.
·
Сам не гам і другому не дам.
·
Сир, масло рахувати – пироги не їсти.
·
Ситий голодному не вірить.
·
Сім раз- відміряй, а раз відріж.
·
Скупий два раз платить, а лінивий два раз робить.
·
Слава - до неба, а кили - до землі.
·
Слідом баба за дідом.
·
Сниться- плетеся, прийде день – минеться.
·
Старість – не радість.
·
Стрийна, вуйна – на родина; зять, невіста – не дитина.
·
Такий хосен, як мачці з кросен.
·
Такий короткий день, якби оком
кліпнув.
·
Там хижа не тісна, де челядь не збісна.
·
Тріщи, не тріщи – вже минули Водощі.
·
Туди би сь їв, як ся удгорі вода вберне.
·
Тут полежить, тут ся втре - так у нього й час іде.
·
Лінь силу змогла.
·
Уся турбота, щоб наситити рота.
·
У Бога вся возмога.
·
У нашої Катерини нараз свальба і крестини.
·
Хвали ня ротику, бо тя роздеру.
·
Хто много вибирає, той зазбирає.
·
Хотів би добре жити й нічого не робити.
·
Хто рано встає, тому Бог дає.
·
Хто не лінується, тот і має.
·
Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі.
·
Чужими руками грань гребсти.
·
Ще ся такий не вродив, аби свадьбі угодив.
·
Що видиш на другому, то й на себе чекай.
·
Що заробиш, то і з’їж.
·
Що хижа має, тим угощає.
·
Як ся говкать, так ся здоровкать.
·
Якщо мені хтось зробить добре на ніготь, я йому зроблю на палець.
|
четвер, 10 березня 2016 р.
Прислів’я та приповідки, записані учнями з уст односельців
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар